Кориця мелена

З давніх часів спеції і прянощі цінувалися на вагу золота. Великий Шовковий шлях постачав європейців дивовижними добавками, серед яких особливе місце займала кориця. Вона являє собою внутрішню кору вічнозеленого дерева родини лаврових, що росте на Цейлоні. Місце виростання кориці грає вкрай важливу роль, тому що під її виглядом нерідко маскують кассию (фальшиву корицю). Вона росте в Китаї, В'єтнамі та Індонезії.

Як ми вже помітили, пряність використовується повсюдно. У кулінарії вона особливо добре поєднується з фруктами (яблуками) і м'ясними стравами. Вона сповнена лікувальних властивостей, але для їх розкриття необхідно вживати корицю в солодких пирогах, разом з кавою, соком, сиром або десертами. Нерідко кориця додається в каші, варення і соуси. В цілому ж вона ідеально підходить для експериментів. Адже зловжити нею практично неможливо.

Кориця мелена зміцнює шлунок, сприяє поліпшенню травлення і викликає апетит. У медицині вона нерідко використовується як антисептичний, тонізуючий і стимулюючий засіб. Дієтологами вона рекомендується при дієті без солі, а також при захворюванні нирок, печінки або жовчного міхура. Кориця мелена ідеально підійде для профілактики грипу. Деякими вона використовується навіть при головному болю.